творческий портал




Авторы >> Юрий Лопатеев


Море, дивлюсь на тебе та й дивлюсь...

* * *

Море, дивлюсь на тебе та й дивлюсь...
Ось ти яке! що й не скажешь словами!
Bpeштi ж i я до тебе доторкнусь,
Бо ж оце першая зустрiч мiж нами.

Чи через те: так – хвилюєшся ти,
Та все аж світишся, наче зрадiло?
Як не радіти твоїй чистоті?
Як не повіриш, що "все в наших силах"?

Знало б ти, море, як довго я йшов,
Майже життя все, заради цей митi.
Ще й не було менi так хорошо,
Ще й не бажав я так жадiбно жити...

Якось, почув я від мами, хлоп'ям,
Що, як до мyшлi присунути вуха –
Можно почути "шум моря"... І я
Це й проробив, та i "досi" все слухав...

Ось вiн той шум! Розплескався у нiг!
Так вiд чого ж це, з'являються думи,
Що я тепер, до кiнця cвoix днiв,
Буду звертаться до мушлей за шумом?


© Юрий Лопатеев, 2007

Опубликовано 29.04.2007. Просмотров: 713.


назад наверх


   назад наверх

  Тематические ссылки
© 2005-2012 Мир Вашего Творчества